Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Реферативна база даних (6) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Аль-Маалі Г$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 5 Представлено документи з 1 до 5 |
|||
| 1. | 
Аль-Маалі Г. А. Вплив цитратів металів, отриманих методом аквананотехнології, на ріст штамів лікарських макроміцетів Ganoderma lucidum 1900 і Trametes versicolor 353 [Електронний ресурс] / Г. А. Аль-Маалі // Український ботанічний журнал. - 2015. - Т. 72, № 4. - С. 393-397. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2015_72_4_15 Узагальнено результати дослідження впливу різних концентрацій цитратів і сульфатів металів (заліза, міді, цинку та марганцю) на ріст штамів цінних лікарських макроміцетів Ganoderma lucidum (Curtis) P. Karst 1900 і Trametes versicolor (L.) Lloyd 353 із Колекції культур шапинкових грибів Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України. Встановлено оптимальні концентрації цитратів металів для нагромадження біомаси міцелію досліджуваних штамів. Найбільшу біомасу T. versicolor 353 (8,6 г/л) одержано на живильному середовищі з цитратом міді за концентрації іонів міді 4 мг/л, а найбільшу біомасу G. lucidum 1900 (9,9 г/л) - на живильному середовищі з цитратом цинку з концентрацією іонів цинку 1 мг/л.Досліджено вплив цитратів Мангану, Феруму, Цинку та Купруму, синтезованих методом аквананотехнології, на біологію цінних лікарських грибів Trametes versicolor і Ganoderma lucidum в культурі та їх біосинтетичні властивості. Представлено нові дані, отримані шляхом експериментального дослідження широкого спектру біохімічних показників, що відображають зміни у процесах синтезу фармакологічно активних сполук (ендо- та екзополісахаридів, ганодерових кислот, цитокінінів) та біотехнологічно важливих ферментів (лакази та Манган-залежна пероксидази). Показано, що біологічна дія цитратів Купруму, Цинку та Мангану (синтезованих методом аквананотехнології) на моносахаридний, амінокислотний та жирнокислотний склад міцелію лікарських грибів Т. versicolor та G. lucidum суттєво відрізняється від дії сульфатів відповідних металів на зазначені показники. На основі отриманих експериментальних даних сформульовані теоретичні положення щодо вірогідних біохімічних та фізіологічних механізмів, що пояснюють різну дію цитратів металів, синтезованих методом аквананотехнології. Додатковим результатом експериментальної роботи стало встановлення наявності раніше не виявлених у міцелію Т. versicolor та G. lucidum фітогормонів, що належать до групи цитокінінів, які демонструють широкий спектр протипухлинних властивостей. За результатами досліджень доведено можливість практичного використання цитратів металів, отриманих методом аквананотехнології, для культивування цінних лікарських грибів з метою підвищення синтезу біотехнологічно важливих сполук. | ||
| 2. | 
Аль-Маалі Г. А. Вплив сульфату та цитрату міді на склад біомаси лікарського гриба Trametes versicolor (Polyporales, Polyporaceae) [Електронний ресурс] / Г. А. Аль-Маалі, Н. А. Бісько, А. М. Остапчук // Вісник Дніпропетровського університету. Серія : Біологія. Екологія. - 2016. - Вип. 24(1). - С. 119-123. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdube_2016_24(1)__16 | ||
| 3. | 
Веденичова Н. П. Продукування фітогормонів цитокінінової природи міцелярною біомасою базидієвих грибів [Електронний ресурс] / Н. П. Веденичова, Г. А. Аль-Маалі, Н. А. Бісько, І. В. Косаківська // Физиология растений и генетика. - 2016. - Т. 48, № 6. - С. 508-518. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/FBKR_2016_48_6_7 Досліджено продукування питокінінів базидієвими грибами з метою створення препаратів з грибної сировини з високою цитокініновою активністю для тестування щодо терапевтичної дії, виробництва лікувально-профілактичних харчових домішок і чистих лікарських засобів. Для цього вперше за методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ) проведено якісний і кількісний аналіз цитокінінів міцелярної біомаси штамів Ganoderma lucidum, Trametes versicolor, Fomitopsis officinalis, Pleurotus nebrodensis, Grifola frondosa, Sparassis crispa. Ідентифіковано зеатин (транс- і цис-форми), зеатинрибозид, зеатин-О-глюкозид, ізопентеніладенозин, ізопентеніладенін, проте усі ці форми виявлено лише в одного виду (G. lucidum штам 1900). Найбільший сумарний вміст цитокінінів визначено в F. officinalis штам 5004. У міцелярній біомасі T. versicolor штам 353 і G. lucidum штам 1900 встановлено найвищу продуктивність синтезу рибозидних форм цитокінінів (зеатинрибозиду й ізопентеніладенозину), які мають терапевтичні властивості (антипроліферативна й цитотоксична дія на ракові клітини). F. officinalis штам 5004, T. versicolor штам 353. G. lucidum штам 1900 розглянуто як перспективні види базидієвих грибів для розробки біотехнології одержання з їх міцелярної біомаси препаратів з високою біологічною активністю. | ||
| 4. |
Аль-Маалі Г. А. Вплив мікроелементів на вміст цитокінінів у міцеліальній біомасі лікарського гриба Trametes versicolor (Polyporaceae, Basidiomycota) [Електронний ресурс] / Г. А. Аль-Маалі, Н. П. Веденичова, Н. А. Бісько, І. В. Косаківська // Український ботанічний журнал. - 2019. - Т. 76, № 1. - С. 71-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2019_76_1_11 Наведено результати дослідження впливу сульфатів і цитратів цинку, мангану й купруму на вміст цитокінінів у міцеліальній біомасі цінного лікарського гриба Trametes versicolor, штам 353, з Колекції культур шапинкових грибів (ІВК) Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України, що вирощувався в культурі. Цитокініни визначали за методом високоефективної рідинної хроматографії на хроматографі Agilent 1200 LC з діодно-матричним детектором G 1315 B. Виявлено, що додавання солей зазначених металів прискорювало ріст міцелію. Найбільш ефективним був цитрат купруму, за умов внесення якого у живильне середовище приріст біомаси зростав майже на 80 %. Цитрати загалом ефективніше впливали на ріст T. versicolor 353, ніж сульфати. Сполуки металів стимулювали утворення активних форм гормонів (транс-зеатину й зеатинрибозиду) та зменшували вміст неактивних форм (цис-зеатину й зеатин-O-глюкозиду). Найбільш вагомо впливали на метаболізм цитокінінів солі цинку, за дії яких рівні трансзеатину й зеатинрибозиду зростали у 8 разів. Сульфати металів ефективніше діяли на синтез зеатинрибозиду, ніж цитрати. Усі досліджені солі пригнічували рівень цис-зеатину щонайменше удвічі. Незначні концентрації зеатин-O-глюкозиду, виявлені в контролі, в дослідах з металами не було знайдено. Хоча вплив досліджених мікроелементів на прискорення росту міцеліальної біомаси в цілому супроводжувався зростанням вмісту активних форм цитокінінів, кількісних залежностей між цими двома показниками не зафіксовано. | ||
| 5. |
Медведєв Д. Г. Дослідження культуральних особливостей та фунгіцидної резистентності штамів Cladobotryum mycophilum (Hypocreales, Ascomycota) – вперше виявленого на промислових культурах печериці в Україні збудника павутинної цвілі [Електронний ресурс] / Д. Г. Медведєв, А. О. Кернер, С. В. Бондарук, Г. А. Аль-Маалі // Український ботанічний журнал. - 2019. - Т. 76, № 2. - С. 121-131. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2019_76_2_6 Вперше в грибних господарствах України було виявлено Cladobotryum mycophilum, збудника павутинної цвілі - небезпечної хвороби Agaricus bisporus. Вивчено характеристики росту та морфологічні ознаки п'яти штамів C. mycophilum на стандартних живильних середовищах різного складу. Увагу було приділено визначенню чутливості штамів до фунгіцидів з різними активними речовинами: карбендазим і беномил (бензимідазольні фунгіциди), флуазинам, метрафенон і прохлораз. У дослідженні використовували концентрації, рекомендовані виробниками для застосування на грибних фермах. Виявлено, що всі досліджені штами були стійкими до карбендазиму; до бенамілу один мав високу чутливість, два - дуже низьку чутливість і два були стійкими. Стійкість до бензимідазольних фунгіцидів і відсутність запаху камфори, відмічені у всіх досліджених штамів, визначають їх приналежність до C. mycophilum Type II. Прохлораз, який є найпоширенішою альтернативою бензимідазольним фунгіцидам, пригнічував зростання лише двох штамів. Дослідження впливу цих фунгіцидів на мікроморфологію C. mycophilum виявило, що бензимідазольні фунгіциди й прохлораз не пригнічують споруляцїї. Метрофенон пригнічував ріст всіх штамів, й тільки один штам мав низьку чутливість до нього. Метрафенон суттєво змінював мікроморфологію міцелію C. mycophilum: середня товщина гіф зменшувалася вдвічі по відношенню до контролю, окремі гіфи містили численні гранули, конідії й конідієносці не утворювались. Флуазинам пригнічував ріст всіх досліджених штамів. На середовищі з флуазинамом спостерігалася гіпертрофія вегетативних клітин, збільшені й деформовані конідіоносці та конідіогенні клітини; багато клітин мали великі вакуолі, які займали до 70 % простору кітини. Флуазинам, як і метрафенон, повністю блокував спороутворення в C. mycophilum. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |